Софія Огійчук. Дивовижна подорож до Кам’янця-Подільського

27.01.2016

Я у передчутті дивовижної подорожі до Кам’янця-Подільського. Речі зібрано, сувеніри куплено, печиво спечене, настрій бадьорий. Увечері ми виїжджаємо. А завтра будемо весь день у Києві. Яке це щастя!

       Нарешті ми у поїзді. Зручно розмістившись, п’ємо чай та розмовляємо.

28.01.

        Доброго ранку, мій сивочолий Києве. А ось і ми.

Київ – це старовинне місто з багатою історією. Та що ж можна подивитися за один день? Ми вирішили не гаяти часу і вирушили на автобусну екскурсію. Під час захоплюючої та пізнавальної поїздки ми відкривали для себе щось нове, не бачене досі. Спочатку зупинилися біля Софійської площі, щоб сфотографуватися біля дивовижного собору і помилуватися ним. Цікаво, чи назвали мене на честь Софії Київської?

     Наступна зупинка – Флоровський жіночій монастир. Ми придбали іконки, свічки і здійснили помазання, попили водички з джерела – і знову до автобуса. Третя зупинка біля Лаври, гід забрав декількох туристів до наступної екскурсії, а ми поїхали на Хрещатик. А потім прогулялися містом самостійно. Що може бути краще, ніж відчути ритм міста, його атмосферу, поринути у світ звуків і пахощів? Через деякий час ми були вже у Національному музеї історії України. Детальна розповідь екскурсовода вразила мене. У музеї дуже багато цікавих експонатів. Унікальність музею у тому, що поверхи розподілені  за епохами. Національні костюми, карети, речі побуту, перші рукописні книги, макет старовинного Києва – усе це  надзвичайно вразило нас. По закінченню екскурсії ми пройшли квест, який допоміг узагальнити ті знання, які ми здобули під час подорожі музеєм .Уже сутеніло, коли ми вийшли на вулицю. Накрапав легкий дощик, вечірній Київ посміхався нам яскравими вогниками.

Ми рушили до вокзалу. Поїзд до Кам’янця-Подільського незабаром прибуде.

29.01.

Нарешті ми приїхали. П’ята година ранку, місто ще спить. Автобус від залізниці привіз нас до готелю «Біля річки». Одразу ми пішли до наших номерів, розклали речі, трохи відпочили та пішли снідати до кафе, де познайомилися з іншими учасниками проекту – учнями і студентами з п’яти міст України. А потім вирушили знайомитися з містом. Я закохалася у Кам’янець з перших хвилин. Це дивовижне, давнє місто з надзвичайною історією. Старовинні пам’ятки архітектури різних епох  вражають своєю красою, величністю, містикою. А ще мене здивував той факт, що ратуша - найдавніша зі збережених на теренах України.

   

30.01.

Прокинулися рано. Вийшли на подвір’я. Дуже хотілося зустріти схід сонця. Яка  краса! Повітря неймовірно чисте, але холодне. Ми вирішили піти у  місто через башту Стефана Баторія, яку було збудовано на кошти польського короля і названо на його честь. Це найбільша оборонна споруда в Кам’янці-Подільському, яка знаходиться на місці давніх міських воріт.

А також неподалік знаходиться Турецький бастіон – це впливова арочна споруда. У свій час вона була важливим оборонним пунктом міста. У наш час це чудове місце для фотографій, бо саме тут відкривається дивовижний краєвид. Ми теж не змогли пройти і не зробити декілька кадрів нашого фільму. Також ми відвідали кафедральний костьол святих Апостолів Петра і Павла, який входить до семи чудес Кам’янця-Подільського, оскільки має велике історичне і культурне значення.

Потім гід відвела нас до тієї частини міста, де були вірменські квартали. Та, на жаль, від самого Вірменського собору залишилися портал центрального входу і фундамент за ним, бо остаточно його було зруйновано у 1930-і роки, а через 50 років було реставровано собор вже як уніатську церкву . На згадку про великий вірменський геноцид  було споруджено пам’ятник.

    

31.01.

Сьогодні ми відвідаємо романтичний і цікавий сквер «Лебедине озеро», який чарує незрівнянною красою і знаходиться на краю каньйону річки Смотрич. З цього місця ї відкривається неперевершена панорама Старого міста. Намилуватися красою  середньовічного Кам’янця-Подільського неможливо.

 

Нарешні настав той час , коми ми маємо можливість відвідати фортецю. Як довго чекали ми на це.

Замковий міст привів нас до фортеці. Сьогодні це суцільний кам'яний мур, що з'єднує Старий замок із містом. Коли заходиш на територію фортеці, не можна не побачити, що ліворуч від входу є цікавий об’єкт – боргова яма з муляжем боржника. У давні  часи до неї саджали злісних неплатників податків, а зараз кидають монетки, щоб ніколи не мати боргів. Ми теж кинули декілька монеток.

Замок і сьогодні вражає  неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І, щоб побувати у минулому, варто лише приїхати в Кам’янець-Подільський. Не дарма саме цей замок обрали відомі  режисери таких фільмів, як “Той, хто пройшов крізь вогонь”, «Устим Кармелюк», “Тарас Бульба” та багато інших, відомих широкому загалу. А ось і фортеця – така велична і непорушна.

Кожна башта має свою назву і своє історичне значення. Ліворуч від східних воріт знаходиться Папська або Кармелюкова вежа. Цю останню назву башта дістала у XIX cт., коли в ній відбував покарання Устим Кармелюк.

А як би мені хотілося, щоб мої родичі й друзі побачили, яка дивовижна фортеця вночі. Я не могла намилуватися її красою, бо завдяки яскравим вогникам вона стає казковим палацом.

На жаль, нам потрібно їхати, наш  поїзд незабаром прибуде. Коли ми розмістились, до нашого купе прийшли інші учасники проекту і ми обмінювалися враженнями. До зустрічі, Кам’янець- Подільський.  

01.02.

Ми вже в Києві. Сьогодні ми вирішили відвідати Лавру. Я вперше була в печерах.  Так не хотілося розлучатися з новими друзями. Але я щиро вірю,  що ми ще побачимось. Чекай на мене і ти,  Києве. Дуже кортить познайомитися з тобою детальніше.

02.02

Привіт, моє рідне місто. Подорож була неймовірна, але я скучила за тобою. 


                                                                                         Софія Огійчук                                                                                         м. Слов’янськ