Лілія Хойнацька. Прогулянка двориками Києва

В неділю ми з друзями вирішили прогулятися по дворикам Києва. Зустрічалися біля "Золотих воріт" на Золотоворітській вулиці. Погода була трохи дивною: спочатку йшов "курячий" дощ, а потім взагалі почався сніг. Але ніщо не могло завадити нашій маленькій подорожі.

"Золоті ворота" - головна оборонна брама Києва.Існує декілька версій щодо виникнення назви цієї архітектурної пам'ятки. Якщо не знати як виглядають "Золоті ворота", то можна подумати, що вони дійсно зроблені із золота, але, насправді, із золота зроблено тільки купол. Одні вважають, що через них перевозили гроші, інші гадають, що там збирали податки. Вони побудовані ще за часів князювання Ярослава Мудрого.
Ярослав Мудрий тримає в руках Софіївський собор і дивиться туди, де він збудований. Ми прикладали руку до цього пам’ятника й загадували бажання.





Ми знайшли невеличкий дворик, цікавий за архітектурною ідеєю, в якому був Гідрометцентр( вул. Золотоворітська, 6) Доволі цінною інформацією було те, що не можна визначити точно прогноз погоди більше, ніж на 3 дні.





Згодом, ми потрапили на Рейтарську вулицю, названу на честь того, що раніше тут було місце дислокацій російських військових полків, рейтарів та стрільців. На цій вулиці є пам’ятник чоловіку на коні та "Лошадка", який традиційно називають «Йожик».
Також ми знайшли крутий дворик з воронами(вул. Рейтарська, 9). Їх там троє: дві самки й один самець. В українській міфології вважається, що ворон пророчить майбутнє. Нам розповідали про те, як відьми три ночі чекали на появу духа в образі ворона, щоб дізнатися подальшу долю людей, держави…





Більшість будинків має свій певний архітектурний стиль. В Києві є багато будинків, яким більше 100 років, і деякі з них побудовано в стилі історизму. Саме в цьому місті ви можете побачити гармонійне поєднання старого й нового будинків.





Трішки пізніше ми зазирнули до двору, де жив відомий авіконструктор Ігор Сікорський(вул.Ярославів вал,15). В 1918 році він вимушений був тікати до США, через війну на Батьківщині. Взагалі за такі погляди раніше могли його запхати до божевільні, але в часи Сікорського вже багато хто мріяв про небо. Одна з причин чому він створив вертоліт було те, що він хотів оперативно рятувати людей. Хоча дім Сікорського й зазнав деяких змін, будинок мав доволі гарний вигляд. Якщо застеклити вікна, то взагалі буде супер!

Прикольні старі будинки, трьома архітекторами яких були Ніколаєв, Гордієнко і Яскевич. На деяких будинках видно фігури жінок ( каріатіди). Також ми бачили будинок МВС й Святославський( раніше Афанасіївський) яр. Вулиця прокладена наприкінці 90-х років XIX століття під назвою Святославська, на честь київського князя Святослава Ігоровича. З 1938 року(повторна постанова про перейменування — у 1944 році називалася вулиця Чапаєва, на честь радянського військовоначальника, комдива Василя Чапаєва. Під час окупації Києва у 1941–1943 роках вулиця також мала попередню назву Святославська. Сучасна назва вулиці на честь українського політичного діяча, історика та публіциста В'ячеслава Липинського — з вересня 2015 року





В Україні чимало гарних поетів, але не всім вдається стати відомими на весь світ. Мене приємно здивували вірші написані на стінах будинків, вони надзвичайно гарні. Приємно, що люди пишуть не тільки мати, а й власну поезію.





О! Скільки враженнь було, коли ми заходили у вікові будинки. Люди часто думають, що на будинок цікавіше дивитися ззовні, але цього дня я зрозуміла неправильність такого твердження. Коли заходиш в середину можна побачити багато кумедних речей. Наприклад, таблички, в яких мешканці будинку просять економити електроенергію, обережно, не прикладаючи великої сили, натискати на злив у туалеті тощо. Ми довго сміялися, бо у нас не прийнято писати такі інтимні (особисті) речі на стінах будинків.





Дивовижний будинок, де працював російський девжавний діяч Сергій Вітте. Це будинок управління Укрзалізниці (вул. Лисенка,6). Будинок являє собою три з'єднаних між собою флігелі з двома внутрішніми дворами, де колись розміщувалися фонтани вишуканих форм. Всі ліплення були виконані в майстерні київського скульптора Єви Куликовської. Цоколь виготовлений з граніту, завезеного з Волинської губернії, а стіни — з цегли виробництва київських заводів.
Отже, якщо ви не знаєте чим себе зайняти влаштуйте собі невеличку екскурсію по місту - і відпочинете, і дізнаєтеся багато нового, про місто в якому живете!

Лілія Хойнацька, Київ