Анастасія Архіпова. Чигиринщина

  Є на світі багато чудових і мальовничих місць. Але найпрекрасніша на карті України одна лиш назва, яка сповнює серця українців гордістю і любов’ю, підіймає національний дух і гідність, береже історичну пам’ять – це назва Чигирин. Ніде немає такої краси, такого чудового куточка, як наша Чигиринщина.

  Чого і кого тільки не бачив цей край за свою багатовікову історію. Вперше згадки про Чигирин датуються XVI століттям. Заглиблюючись далі в історію, в уяві постають козаки і гетьмани: Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко. Саме тут розгорталося полум’я боротьби українців за свою незалежність і волю. Цей край освячений святими молитвами багатьох поколінь. Його краса та історія надихали великого Кобзаря Тараса Шевченка писати вірші.

  Тут кожен сантиметр славного гетьманського краю містить у собі свою історію. Усе: гаї, левади, струмки, річка, криниці дихають таємницею віків.

  А скільки цікавих переказів та легенд є про походження назви міста. За однією версією назва міста походить від слова «чагарник», за іншою – від слова «черінь» - основа української печі, на якій розпалювали вогнища. На місці, де починалося будівництво Чигирина, було безліч залишків таких вогнищ.

  Інший варіант переказу виводить слово «чигир» - дерев’яний  черпак для води. Ще одна легенда знайомить нас з юнаком на ймення Чигир, який закохався в дівчину – половчанку. Але всі його рідні були проти цього шлюбу. Хлопець викупив дівчину з неволі, одружився з нею і оселилися на Тясмином, під горою. Так і виникло поселення Чигирин. 

  Існує одна легенда, яка розповідає про цілющу і водночас отруйну чигир – траву. Ця трава зцілювала козаків, а ворогів убивала.

  Не менш цікавою є легенда про походження назви річки Тясмин. Науковці виводиться назву з тюрського джерела, яка пов’язується з турецьким «тасма», що означає ремінь, нашийник, а потім уже з запозиченим українським тасма і російським  « тесьма» (вузька смужка). Якщо взяти до уваги, що річка Тясмин у своїй середній течії робить майже коло, то стане зрозумілим найменування річки нашийником.

  Тепер хочеться детальніше зупинитися на визначних пам’ятках Чигиринщини. Їдучи автотрасою Черкаси – Чигирин нас зустрічає пам’ятний знак «Чигиринщина».
Земляний пагорб у вигляді козацької могили, який у давнину  ще називали Чорним. На шпилі здіймається до неба фігура вершника – козака з пікою у руках. Цей пагорб – від’їзд на Чигиринщину побудовано на честь ювілейної дати – 400 - ліття від дня народження Богдана Хмельницького.

  Проїхавши ще з півгодинки, ми потрапимо в чарівне марево, вдихнемо на повні легені свіжого соснового повітря і…ось він, на горизонті відкривається круте узвишшя Замкова гора, на якій гордо височить монумент Богданові Хмельницькому.

  Огляд колишньої столиці розпочнемо з Богданової гори. На місці козацького цвинтаря побудована каплиця Святої Покрови. 

Каплиця Святої Покрови

На території колишньої гетьманської резиденції Б. Хмельницького – музей видатного полководця, засновника Української держави (доречі, ім’я Б. Хмельницький носить центральна вулиця міста та ЗОШ I-III ст. №1)

  Піднімаючись кам’яними сходами на Замкову гору, на зустрічає меморіальна фігура Кобзаря (Т. Шевченко двічі побував у козацькій столиці). 
На горі Богдана безліч цікавих місць. Це, насамперед, багатофігурний пам’ятник Богданові Хмельницькому, бастіон Петра Дорошенка, Кам’яний Хрест на честь захисників Чигирина, криниця.

Бастіон П.Дорошенка

Пам’ятний хрест на Богдановій горі

Цілюще джерело

  Не залишиться поза увагою подорож до села Стецівка. В цьому селі відтворено «Козацький хутір» - етнографічно – туристичний комплекс. Окрасою цього розкішного куточка є церква Святого Миколая, вітряки, ставки, імпровізовані оселі, на вигоні пасуться коні і вівці . 

«Козацький хутір» с. Стецівка

Церква Святого Миколая

  Ще одне не менш цікаве і давнє село Суботів. Перші писемні згадки з’явилися на початку XVII століття. Спочатку це був хутір на річечці Суба і належав він батькові майбутнього гетьмана Михайлові Хмельницькому. Тут згодом за наказом Богдана Хмельницького була збудована Іллінська церква, у якій і поховано творця української держави.

Іллінська церква 

«Три криниці» с. Суботів

  Відомі у Суботові і «Три криниці». Хто і коли викопав ці криниці, розповідають народні перекази. Богдан Хмельницький віддячивши патріархові за зцілення лицарів, наказав викопати три криниці. Зараз «Три криниці» - історична пам’ятка. Кожна людина може прийти до криниць, згадати бажання і напитися з них води. Бажання обов’язково збудеться, так говорять старожили.

  Не менш відома постать і Максим Залізняк, який родом з Медведівки. Це село також містить свою багатовікову історію.

  Гордість цього села є церква Успіня Пресвятої Богородиці. Столітній храм – окраса всього Медведівського краю. Гріх не зупинитися біля пам’ятника «батькові Максиму». Запорожець з високо піднятою головою гордо поглядає з постаменту на земляків(Див дод. Ж).

Церква Успіня Пресвятої Богородиці

 Якщо завітати до Мельників, перш за все потрібно напитися з джерела «Дзюркало» води, аби з чистили помислами мандрувати його стежками. Святинею цього села вважається Свято – Троїцький храм монастиря. Цей монастир названо на честь Мотрони дружини Мирослава, який був улюбленцем Ярослава Мудрого. Три рази холодноярський монастир зазнав знищення і тричі відроджувався з попелу.

Джерело «Дзюркало»  с. Мельники

1000-літній дуб ім. М.Залізняка

  Гріх не згадати тисячолітнього дуба, найстаріше дерево України, яке росте в урочищі Холодного Яру. Обхват стовбура 12 метрів, а висота близько 32 метрів. Цей дуб назвали у народі іменем Максима Залізняка. На стовбурі дерева видно безліч шрамів від блискавки, весь посічений буревіями і часом, стоїть і нині. Викликаючи захоплення у людей. За словами предків, дуб має сильну енергію, варто тільки підійти і доторкнутися.

Неподалік тисячолітнього дерева є скорбне місце. Під заростями хрещатого барвінку, у братській могилі, сплять вічним сном 82 жителі хутора Буди закатовані окупантами в сурові роки Другої світової війни.

Пам’ятний монумент загиблим мешканцям х. Буда

  Про всі історичні пам’ятки можна сказати ще багато, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Особливо гарна пора подорожі до Холодного Яру – це весна. Можна подихати цілющим повітрям, напитися джерельної води, помилуватися першими весняними квітами і на цілий рік цієї позитивної енергії  вам вистачить.

  Я щаслива тим, що маю тут своє коріння і гостинно запрошую всіх у гості на Чигиринщину. Цей край надзвичайний, ви це самі зрозумієте,завітайте!

Архипова Анастасія

учениця 7 класу

Чигиринського НВК І-ІІІ ст.№2

м. Чигирина, Черкаської області