Лілія Хойнацька. Розповідь про незвичайне місто Одесу

На 4 дні весняних канікул ми з друзями поїхали в Одесу. Подорож обійшлася в 1050грн (студентам 950грн), в цю суму входило проживання на дитячій туристській базі „ Аркадія“, харчування, екскурсії, проїзд місцевим транспортом та проїзд потягом. 

Потяг прибув до Одеси о 5 годині ранку. На залізниці нас зустрічав напис „Ласкаво просимо в місто-герой Одесу!“

Від вокзалу до бази "Аркадія" треба під’їхати хвилин 20 тролейбусом №9 або №7, і хоча нас могли прийняти і дуже рано, ми, за запрошенням наших друзів, пішли в клуб туристів на вул. Старобазарній, 4. Це фактично центр Одеси. Там на нас вже чекала турист і скаут-лідер Раїса Гуляй-Краєва. Вона робить квести по місту, може показати Одесу з різних сторін, водить екскурсії в катакомби. Якщо ви мандрівник, то для вас зустріч з нею буде надзвичайно пізнавальною. 

Нове місто можна сприйняти й відчути по-різному: шляхом відвідування екскурсій, прогулянок, а можна за допомогою завдання, яке приготували для нас одесити. Треба було годину йти мовчки мобільною командою, фотографувати графіті, знаходити люки, на яких викарбувані дані пов’язані з Одесою та записувати на диктофон спів птахів, звук трамваю та незвичні голоси людей.

На Французькому бульварі проходить акція, учасники якої збирають підписи у одеситів під відкритим листом меру і депутатам міської ради з вимогою не допустити його знищення. Бажаючи хоча б чимось допомогти, ми підкопували дерева на бульварі. Перехожі спостерігали за нашою працею, а потім і самі почали нам допомагати.

Відрада – пляж, розташований недалеко від міського центру. Відрада розміщується нижче Французького бульвару, вхід до парку і пляжу – з вул. Пироговської. Майже від зупинки 5-ого трамвая до самого пляжу веде підвісна канатна дорога, яка робить зручним спуск і підйом на пляж. Поїздка на ній коштує 20грн. Коли спускаєшся чи піднімаєшся нею простягаються чудові краєвиди Чорного моря.

Обід ми готували собі самі, недалеко від пляжу. Чергові робили бутерброди, наливали чай з термосів. Я впевнена, що готувати їжу власноруч краще, ніж коли замовляти в кафе. По-перше, власна їжа коштуватиме дешевше, по-друге, ти знаєш, що ти їси, тому ймовірність отруєння зводиться до мінімума, по-третє, у офіціантів не завжди гарний настрій і чисті руки.

Цього ж дня ввечері ми завітали до Одеського національного театру опери та балету (провулок Чайковського, 1.) на виставу „Кармен“. Наші місця на балконі коштували 50грн кожне. Вистава була довгою, 4 дії. Гра акторів була чудовою. На екрані сцени писали переклад арій, які герої виконували іспанською мовою, але все було зрозуміло й без субтитр. Найбільше мене вразило вбрання акторів – таке яскраве й незвичайне. Воно гарно відображало епоху, в якій відбувалися дані події. Поверталися на базу вже вночі.

Наступного дня ми відвідали музей Історії євреїв Одеси (Ніжинська, 66.) Вхід до музею коштував 20грн, а сама екскурсія – 50грн. Наш екскурсовод, на жаль, не носить вуса й тростинку, хоча й прізвище у нього – Чаплін Володимир. Під час екскурсії ми пограли в

 одеську монополію, яку можна придбати і  краще пізнали історію та культуру міста. Екскурсовод провів екскурсію, наче за годину прожив їх життя багатьох евреїв та їх родин (настільки цікаво все розповідав). Найбільше мене вразила одна штука – папірець, на який падав промінь світла і віяло повітря з маленького кондиціонеру. Здалеку – щось на кшталт багаття від палаючої свічки.

До речі, він ще водить екскурсії двориками Одеси (його номер 096 332 71 37).
А ще в музеї був старовинний калькулятор, який може виконувати багато складних математичних дій, але наш екскурсовод на ньому вміє тільки додавати і віднімати.

Після музею ми почали готуватися до ночі в катакомбах. Одягалися якомога тепліше, шукали старі непотрібні речі, пакували спальники й каремати. Один із входів у катакомби знаходився в селі Нерубайське. Від бази нам довелося їхати 30хв маршруткою №84. Розклад маршруток можна знайти на сайті сайті  

За похід в катакомби (і ніч, і екскурсія) ми не заплатили ні копійки, адже наш знайомий Валік провів нас туди й розповідав багато цікавого про людей, які раніше ховалися під землею. Добре мати знайомих і друзів в інших містах, але заводяться вони часто випадково, наприклад, за допомогою соцмереж. Під землею температура була на кілька градусів вища, ніж на поверхні. Коли я зайшла в катакомби, то опинилася в такій затишній й спокійній атмосфері, що певний час навіть не хотілося виходити звідти. Вперше у мене вийшло так, що катакомби постали переді мною такими, як я їх і уявляла: темними, холодними, вдумливими.

На тертій день, відмившись від бруду катакомб, ми поїхали в Приморський район. Сфотографували пам’ятник 12-ому стільцю, дитячому театру, апельсину, Пушкіну, Рішельє. Покаталися на фунікулері (проїзд 3грн).Спустилися Потьомкінськими сходами до моря, яких, до речі, 193. 

вул. Дерибасівка, 12й стілець

Пам'ятник апельсину, що врятував місто

Останній день в Одесі був не менш цікавим, ніж три попередні. Одесити (наші знайомі) підготували для нас завдання: піти на Привоз і купити продукти до обіду, витративши не більше 10грн на людину в команді. Більше того, з куплених нами продуктів треба було приготувати якусь їстівну страву й презентувати її. У нас на це завдання було 1,5 години. Спочатку ми заблукали, бо за GPS- навігатором пішли на Новий ринок, яких знаходиться доволі далеко від Привозу. Моя команда купила хліб, сало, 1 цибулинку, палку ковбаси, зелень. Витратили ми на це не більше 50грн, навіть не торгуючись з продавцями. Хутко прибігли на базу й приготували смачні бутерброди з вищезазначених інгредієнтів. Легенда про приготовану страву: "Пас бідний чоловік у пана овець. І той сказав йому рік їсти лише цибулю, сало та хліб. Скільки через рік бідняк зможе перекинути овець через паркан, стільки й забере собі. Чоловік не зовсім послухав пана – їв сало з хлібом і через рік не зміг перекинути через паркан жодної вівці. Зустрів він тоді мудрого чоловіка, який сказав йому, що цибуля надає людям сили. Повірив йому бідняк, на наступний рік їв всі три продукти і по закінченню терміну перекинув через паркан майже всіх овець."

На початку гри ми розділилися на 5 команд, тобто в нашому розпорядженні були 5 різноманітних страв, які й стали нашим обідом.

Корова на вулиці Дерибасівській, біля ресторану Компот

До від’їзду ще багато часу. Ми погуляли по Деребасівській вулиці. Сфотографувалися з пам’ятником Леоніду Утьосову та скульптурами левам і моряку. За кілька годин до потягу пограли в ігри, а потім зібралися скаутами біля вічного вогню.

Я була в Одесі вперше і ця маленька подорож подарувала мені купу незабутніх вражень! 

Ціни та поради мандрівникам:

Вартість квитків на потяг №148 Київ-Одеса становить 131.81грн, Одеса-Київ - потяг №147, вартість 116.16грн).

Дитяча туристська база "Аркадія", вул. Тиніста. тел. завідуючої Ніни Василівни 0676634278, вартість ночівлі 60 грн/чол

Бюджетно харчуватися можна в їдальнях ВУЗів, Пузатій хаті та мережі Жарю-Парю.

Для шкидкого знаходження потрібних вулиць скачувати в Play Market додаток „Одесса“(https://play.google.com/store/apps/details?id=com.app..)