вторник, 29 марта 2016 г.

Олександр Зарихта. Дністер зачаровує!!!!



Щоб насолодитися дивовижними та мальовничими краєвидами, не обов’язково витрачати велетенські суми на відпочинок на популярних закордонних курортах. Адже Україна, завдяки красі своїх пейзажів та кількості унікальних пам’яток, займає чільне місце серед європейських держав. А однією із найкоштовніших її перлин є наш галицький край – цікавий та привабливий, і з величезним потенціалом, який необхідно розвивати.

На моє глибоке переконання, живучи в такій мальовничій місцевості, кожен з нас просто зобов’язаний хоча б один раз у рік виїжджати на природу та відпочивати з користю для себе і своїх близьких, а то й просто чудово проводити час разом. Про одну з таких поїздок та ті незабутні враження, які вона залишила після себе, я хочу поділитися з вами.

У червні 2015 року наша група сплавлялася Дністерським каньйоном. Почалася подорож цією могутньою річкою біля села Незвисько. Маршрут був доволі протяжний і становив 32 кілометри. За 3 кілометри від старту ми зробили зупинку, щоб оглянути залишки Раковецького замку. Хоча сама споруда сьогодні знаходиться в жалюгідному стані після того, як місцеві жителі розібрали більшу його частину для своїх власних потреб, але подих давніх часів відчувається тут у кожному камінчику, а відгомін колишньої козацької слави та величі все ще панує серед руїн та заворожує туристів. Після відвідин замку ми продовжили подорож. Варто зауважити для тих, хто зважиться на схожу мандрівку, що у каньйоні температура значно вища, тому варто запастися кремом для засмаги та легким одягом з довгими рукавами, щоб запобігти опікам. В обідню пору ми прибули до місця зупинки поблизу селища Хмелева. Після того, як усі катамарани було витягнуто на берег, група почала розкладати намети, розпалювати полум’я та готувати вечерю. Ситно повечерявши ми лягли спати.


Наступний день безсумнівно виявився найцікавішим. Поснідавши, ми вирушили на Червону гору, з якої відкриваються воістину шикарні краєвиди на Дністер. Наша подорож затягнулася приблизно на 3 години, проте мальовничий пейзаж, що відкривається з виступів гори, захоплює і вкотре доводить: наш край прекрасний і вартий уваги туристів не лише з України. Гора, на яку ми вийшли, дійсно виявилася червоною через специфічне забарвлення грунту. Якщо хтось зважиться пройти тим же маршрутом, принагідно також відвідати так звану Хрестову або Божу гору. Знаходяться вони зовсім поруч. Тож чудовий краєвид, що відкриється вам на Дністер і подих давньої історії, не лише компенсують увесь затрачений час, але й додадуть сил і натхнення, і ви обов’язково захочете повертатися сюди ще не раз.





Спустившись з Червоної гори, ми пообідали і до вечора відпочивали, засмагаючи на сонці та купаючись у Дністрі. У місці нашої зупинки ріка виявилася неглибокою, тому купатися могли навіть ті, хто не вміє плавати. Вечір другого дня теж виявився незабутнім завдяки чудовій компанії, пісням під гітару та прекрасним настроєм. Третій день почався зі сніданку та прибирання території. Прибравши усе, ми склали намети і в одинадцятій годині вирушили до нашої кінцевої зупинки, що в селі Устечко. Дорогою нам траплялися маленькі красиві острівки на Дністрі, які є улюбленим місцем для риболовів. Пропливали ми і поблизу так званої “Печери відлюдника”. Сама печера є порожниною в травертиновій скелі, в якій, за розповідями старожилів у довоєнні часи жив монах – відлюдник. Саме завдяки йому печера і отримала свою назву. Прибувши в обід до Устечка, ми пообідали і, попрощавшись з нашими чудовими провідниками та екскурсоводами, вирушили до Джуринського водоспаду, що знаходиться в урочищі Червоне у селі Нирків.


Водоспад має наукову, естетичну та пізнавальну цінність, є одним із найпривабливіших туристичних об'єктів Тернопільщини. У теплі дні тут купаються і відпочивають люди не тільки з Тернопільщини, а й з Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Київської областей, а також поляки, німці, угорці, чехи і румуни. Проте вартий уваги не лише сам водоспад, який без сумніву є ще однією окрасою нашого мальовничого краю, але й чудові краєвиди урочища. Тим, хто під час своєї подорожі теж зупиняється в Устечку, я раджу обов’язково відвідати водоспад. Знаходиться він зовсім недалеко, і я гарантую, що ви не пожалкуєте про витрачений час. Декілька годин провівши на водоспаді та відпочивши, ми вирушили до автобуса і відправилися в Тернопіль.

Отож, дорогі друзі, після цієї подорожі я вкотре переконався, що гарно відпочити, запастися натхненням та позитивними емоціями можна і не покидаючи своєї області і. Безсумнівна велич Дністра захоплює та надихає. Я раджу усім і кожному відвідати ці мальовничі місця незалежно від того, ким ви виявитеся: новачком ви чи мандрівником зі стажем. Повірте, ви обов’язково знайдете щось безсумнівно цікаве в даній мандрівці. А ще вкотре переконаєтеся, наскільки Галичина – мальовничий та захоплюючий край. Тому варто час від часу виїжджати за межі шумного міста і в такий спосіб набиратися сил, натхнення та позитивних емоцій.

Олександр Зарихта,
м. Тернопіль



Комментариев нет:

Отправить комментарий