Олександра Курилова. ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬК – 55 РОКІВ ІСТОРІЇ ТА СЛАВИ

 Основні дані:
                              Країна: Україна
                               Область: Дніпропетровська
                              Місто: Зеленодольськ
                           

Рік утворення:1961 Місце розташування:
Знаходиться за 487 км від Києва, 198 км від Дніпропетровська та  за 14  км в південно — західному  напрямку від районного центру і залізничної станції Апостолове.

Населення на 01.01.2011 року: 13909  чоловік  (м. Зеленодольськ 13274, с.Мала Костромка — 635)
 Загальна площа Зеленодольської територіальної громади (землі в  межах адміністративної одиниці):  3753,3000 га
 Код міста:05655
Поштовий індекс:53860
Географічний  рельєф
         Місцевість, на якій розташоване м. Зеленодольськ , являє собою південну степну рівнину, що має слабкий нахил у бік Чорного моря , в правобережній частині ріки Дніпро. Основними геоморфологічними елементами території є плато ,схили плато, давні в сучасні долини рік і балок. Територія Зеленодольська прилягає до правого дуже пологого схилу балки ,що впадає в річку Кам`янку , приток ріки Базавлук, яке впадає у Каховське водосховище.
     Рельєф території- рівнинний,спокійний з незначним уклоном (0,2 %)в південно — західному напрямку і характеризуються відмітками 89-92,5 м.
 

Юлія Висицька. Святогір’я – душа Донеччини

Дорогі друзі, ви коли-небудь бували  у Святогір’ї? Як же мені розповісти про свій рідний край, які знайти слова, щоб у Вас виникло бажання побувати в нас у гостях? А вже на місці, я впевнена, побачене не залишить вас байдужими, і Святі гори назавжди залишаться у ваших серцях. Недарма  кажуть, що краще один раз побачити…Тож  давайте здійснимо віртуальну екскурсію стежками мого рідного краю – ласкаво запрошую!
Влаштовуйтеся зручніше, подорож розпочинається. Ми знаходимось у наймальовничішому куточку Донбасу, у Святогірську. Перш за все я хочу показати вам місця, де рукою вправного ювеліра – Природи – створені чарівні шедеври унікальних дубових гаїв, намиста соснових масивів, що витончено переплітаються з довгими смужками білого золота беріз та вкрапленнями вільхового лісу. Подивіться, як витончено все це обвито блакитною емаллю Сіверського Дінця, що поєднує всі коштовності нашого краю в справжній, безцінний шедевр.

Олександра Крюкова. Львів

Моя незабутня подорож почалась з довгої ночі в поїзді.   І ось нарешті ми у Львові! Було ще темно; ми викликали таксі і поїхали в нашу квартиру,щоб залишити речі  і одразу ж поїхали на екскурсію!  (І ДЕНЬ)

Паша та Ілона Котовщик. Лісовими стежинами (трилогія)

Лісовими стежинами: 

стародавнє Городище

Так сталося, що літо 2015 рокі ми провели вдома, майже нікуди не їздили: зійшлися до купи декілька факторів — війна на сході України, нестабільна ситуація в країні, коливання цін та маминої зарплатні... Тому запланована поїздка в Карпатські гори провалилася з тріском. Десь аж на серпень намічалося дві малюсінькі поїздочки в табори. Та це для нас – крапля в морі. Ми люди активні і любимо мандрувати, а тут... майже все літо мусимо сидіти вдома! Невідомо звідкіля прийшла думка: а чому саме ми маємо “сидіти” вдома? А мандрувати вдома не можна? І в нас відкрилися очі на одну важливу річ: людям властиво не бачити нічого в себе під носом. Ми от, наприклад, роками їздили до Криму, захоплювалися його мальовничою природою, збирали гербарії, фотографували пейзажі. Ось в Карпати хотіли гайнути… там же така краса! Стоп. А в нас в Київській області Білоцерківського району, в селі Сухоліси, яке розташоване прямо під лісом, немає ніякої краси? Чи ми її просто чомусь не помічаємо, можливо тому, що звикли і не звертаємо ніякісінької уваги: як на щось буденне і не цікаве? Невже це правильно? Звісно, що ні!

Анастасия Шапоренко. Мой первый в жизни поход

С 30 апреля по 4 мая наш отряд “Терра” под руководством отправился в поход. Для многих сбор-поход «Козацькими Шляхами» стал первой возможностью ощутить себя в чем-то новом. Я, в том числе, приехала в Черкасскую область с первым визитом. Что же мы успели сделать за эти короткие пять дней? Что узнали нового для себя, и о чем будем вспоминать всю жизнь?

Прибыв на место, мы взяли рюкзаки на спину и еще 3 км шли до нашего лагеря «Скеля Барса». От красоты природы той местности — дух захватывало. В голове крутилась мысль: «А ведь такая природа была раньше по всей Украине!»

Благодаря руководителям, которые объяснили нам, что мы должны сделать и что нам будет, если мы не сделаем этого, мы принялись оперативно создавать себе тихий и уютный уголочек. Кто ставил палатки, кто собирал дрова, а кто-то их рубил, кто-то носил воду, разжигал костер, делал каре, кто-то принялся готовить обед... Работа была для каждого!

Єлизавета Логвінчук. Мандрівка Чернігівщиною

На початку весни я у складі групи клубу мандрівників "Турист" їздила у Чернігівську область. Мандрівка тривала три дні. Я поїхала у цю мандрівку тому що я дуже люблю подорожувати і дізнаватися нове, відкривати для себе нові місця. Їздили ми на машині, було досить зручно. Я думаю, що подорожувати в авто комфортніше, ніж в громадському транспорті, так як ти їдеш з знайомими тобі людьми, з якими ти можеш поговорити, з якими тобі не буде сумно. а ще можна за доволі короткий термін побачити значно більше цікавих місць.

Аліна Романенко. Храм Іверської ікони Божої Матері

    Колискою духовних мотивацій, добра, гармонії для нас, мешканців житлового масиву «Північний», є Іверський храм.
   Історія створення храму дуже цікава й багато в чому визначальна.
   На місці, де зараз розташований храмовий ансамбль, у давнину розташувалося стародавнє поселення – Стара Самара, поблизу якого була побудована Новобогородицька фортеця. Пресвята Богородиця сама обрала й підготувала місце для храму: рівна галявина посеред хвойного лісу, неймовірні джерела з водою. Багато є чудес, пов’язаних із будівництвом храму.
   Храм є братським молитовним представником скиту святої праведної Анни на святій горі Афон. Храм отримав офіційну грамоту, що підтверджує молитовне спілкування зі святогорцями. Іконостас та головні ікони храму на честь святих та праведних Богоотця Ірокима й Анни також написані митцями святої гори Афон і передані храму з благословенням афонських старців.